● Як влаштована програма; змінні та типи даних; списки й словники для зберігання наборів даних● Умови, цикли, функції; основи об'єктного програмування простими словами● Робота з файлами; обробка помилок у коді; підключення готових бібліотек● Робота в командному рядку та базове збереження версій коду (Git — інструмент, що зберігає історію змін)● Окремий блок: як писати код за допомогою штучного інтелекту й розуміти те, що він видає
Практика: написати власну програму, що читає дані з файлу, обробляє їх і записує результат назад, з коректною обробкою помилок.
Результат модуля: самостійно пишеш й читаєш код на Python, працюєш в командному рядку та розумієш код, згенерований ШІ.

● Автопілот як окрема частина; бортовий комп'ютер і навіщо він потрібен● Що має працювати на автопілоті, а що на бортовому комп'ютері● Ланцюг «земля → бортовий комп'ютер → автопілот → корисне навантаження»● Способи з'єднання, затримки, пропускна здатність, слабкі місця системи● Вибір бортового комп'ютера під задачу: коли достатньо Raspberry Pi, а коли потрібен Jetson (критерії — обчислювальна потужність, навантаження зі штучним інтелектом, енергоспоживання, ціна)
Практика: розібрати задану систему дрона, скласти схему, де має працювати кожен компонент, і обґрунтувати вибір бортового комп'ютера під задані вимоги.
Результат модуля: проєктуєш систему бортового ПЗ і обґрунтовуєш, яку плату брати під конкретну задачу. 

● MAVLink як мова обміну повідомленнями; повідомлення, команда, підтвердження прийому● Як частини системи розрізняють одна одну; сигнал «я живий» і виявлення пристроїв● Частота повідомлень, потоки даних, способи передачі● Маршрутизація повідомлень; кілька пристроїв в одній системі
Практика: написати програму на Python, що знаходить дрон, тримає з'єднання, приймає телеметрію, відправляє команду, обробляє підтвердження і переживає обрив зв'язку.
Результат модуля: пишеш власну програму спілкування з дроном, а не лише переглядаєш телеметрію.

● Два підходи до написання коду — простіший і складніший; коли який потрібен● Бібліотеки pymavlink і MAVSDK (готові набори інструментів)● Підписка на події, таймаути, повторні спроби, застарілі дані● Чому «команда прийнята» ще не означає «команда виконана»
Практика: реалізувати ту саму задачу двома способами — через pymavlink і через MAVSDK — та письмово обґрунтувати вибір підходу.
Результат модуля: обираєш потрібний підхід під задачу, а не просто копіюєш чужі приклади.

● Операційна система Linux на бортовому комп'ютері; віддалене підключення; права доступу● Робота з провідними портами; запуск програми як служби● Ведення журналів; автозапуск після ввімкнення; сторож, що перезапускає програму після збою● Контроль ресурсів; контейнери (Docker — спосіб запакувати програму, щоб вона однаково працювала будь-де)
Практика: перетворити свою програму на службу, що сама запускається після ввімкнення, веде журнал і перезапускається після збою.
Результат модуля: твій код працює не тільки на власному комп'ютері, а й після перезавантаження на реальному бортовому комп'ютері.

● Провідні та мережеві з'єднання; типові помилки передачі даних; швидкість передачі● Втрата пакетів; накопичення й переповнення даних; перепідключення● Розподіл повідомлень між кількома отримувачами● Керування навантаженням на канал зв'язку
Практика: на стенді, де програма, автопілот і наземна станція обмінюються даними, знайти проблему, яку викладач навмисно вніс у налаштування (неправильний порт, швидкість, маршрутизація).
Результат модуля: знаходиш причину проблеми зі з'єднанням.

● Побудова логіки роботи через стани; обробка кількох подій одночасно; черги задач● Докладне ведення журналу; перевірки справності● Поведінка при втраті зв'язку та при застарілих даних● Робота в умовах обмежених ресурсів; коректне відновлення; автоматичні тести
Практика: отримати «поганий» приклад програми (зависає, падає після обриву зв'язку) і переробити його на надійну службу з обробкою збоїв.
Результат модуля: перетворюєш тестовий приклад на програму, що переживає реальні збої.

● Камера й корисне навантаження як окремі частини системи; обробка відео оглядово● Розпізнавання об'єктів на бортовому комп'ютері (нейтральні цивільні сценарії)● Специфіка Jetson як платформи для штучного інтелекту: запуск моделей на графічному процесорі, прискорення через TensorRT/OpenCV, теплові та енергетичні обмеження на борту● Як частина зі штучним інтелектом спілкується з основною програмою● Способи зв'язку між програмами; основи запуску на маломіцному залізі 
Практика: підключити тестовий модуль розпізнавання, що повертає подію «щось знайдено», запустити його з урахуванням обмежень бортового заліза й зробити так, щоб основна програма обробляла подію й реагувала.
Результат модуля: інтегруєш модуль зі штучним інтелектом або камерою в систему дрона й розумієш обмеження заліза, на якому він працює. 

● Наскрізний фінальний проєкт, що збирає всі навички курсу в один артефакт для портфоліо.● Пошук проблем і спостереження за системою: журнали програми, контроль навантаження на процесор, пам'ять і мережу● Інструменти перегляду обміну повідомленнями; аналіз частоти повідомлень; відтворення збоїв● Складання технічного звіту за результатами перевірки
Практика: розробити з нуля програму для бортового комп'ютера за технічним завданням. Вона має: запускатися після ввімкнення, знаходити систему дрона й тримати з'єднання, збирати обрану телеметрію, взаємодіяти з тестовим корисним навантаженням, обробляти команди, вести докладний журнал, переживати обрив зв'язку й перепідключатися, проходити перевірку тестами. На виході — репозиторій із кодом, схема системи, налаштування запуску, тести, демо й технічний опис. Проєкт захищається перед викладачем.
Результат модуля: у мене є готовий інженерний проєкт рівня реальної робочої задачі, який я показую роботодавцю.

Більшість часу — практика на комп'ютері. Кожен модуль дає конкретне завдання, яке перевіряє викладач. Головний елемент — «клініка відлагодження», де ти отримуєш зламаний стенд і сам шукаєш причину. Теорія тут обслуговує практику, а не навпаки.

Фізичний дрон не потрібен. Уся практика — на готовому навчальному середовищі із симулятором. Потрібен звичайний комп'ютер: 8+ ГБ оперативної пам'яті, сучасний процесор, 64-бітна операційна система.

Ти вивчаєш два підходи до написання коду — простіший (pymavlink) і складніший (MAVSDK) — і навчаєшся обирати потрібний під конкретну задачу, а не сліпо триматися одного. Це те, що відрізняє інженера від людини, яка копіює чужі приклади.

Ти вчиш інженерію бортового програмного забезпечення та інтеграцію систем — навик, потрібен у цивільній робототехніці, промислових дронах, дослідженнях і оборонних технологіях. Програма не містить інструкцій із бойового чи іншого шкідливого застосування. Ти працюєш із нейтральними технічними сценаріями: з'єднання, телеметрія, розгортання, діагностика.